Словник · Гроші та податки
Торговий податок
Податок громади на прибуток комерційних підприємств, який стосується виконавців лише за комерційної діяльності та після перевищення неоподатковуваного мінімуму.
Торговий податок — це податок, який громади стягують із прибутку комерційних підприємств. Він стосується виконавиць і виконавців лише тоді, коли їхню діяльність класифіковано як комерційну; ті, хто має статус вільного професіонала, його не сплачують.
Коли він виникає в цій професії
Вирішальним є класифікування податковою інспекцією. Знімальні дні, під час яких на першому плані стоїть самостійна творча, мистецька діяльність, можуть вважатися діяльністю вільного професіонала. Натомість продаж власних кліпів, підписок, вебкам-шоу через платформи або мерчу часто оцінюється як комерційна діяльність. Той, хто отримує такі доходи, зазвичай реєструє підприємницьку діяльність і тому в принципі підпадає під торговий податок.
«У принципі» не означає «обов’язково»: для фізичних осіб і товариств існує неоподатковуваний мінімум щодо торгового прибутку. Якщо прибуток нижчий за нього, торговий податок не виникає. Розмір неоподатковуваного мінімуму тут не вказано, оскільки його встановлено законом і він може змінюватися.
Як приблизно відбувається розрахунок
Вихідною величиною є прибуток, визначений під час розрахунку прибутку, скоригований на деякі передбачені законом додавання та відрахування. Після вирахування неоподатковуваного мінімуму за допомогою податкового коефіцієнта визначається базова сума податку. Потім громада множить цю суму на свою муніципальну ставку. Муніципальна ставка відрізняється залежно від населеного пункту, тому однаковий прибуток у двох містах оподатковується по-різному. Вирішальним є місце розташування твого підприємства, тобто для більшості самозайнятих — житло, з якого організовується діяльність, а не конкретне місце зйомок.
Зарахування в рахунок прибуткового податку
Для одноосібних підприємців торговий податок є лише частково додатковим навантаженням. Законодавство про прибутковий податок передбачає податкову пільгу, завдяки якій частина торгового податку в установленому розмірі зараховується в рахунок прибуткового податку. За середніх муніципальних ставок це значною мірою компенсує навантаження, а за високих ставок залишається різниця. Водночас торговий податок не можна відняти як витрати підприємства.
Тому під час розрахунку денної винагороди торговий податок зазвичай відіграє меншу роль, ніж прибутковий податок. Однак для ліквідності він усе одно важливий: після першого повідомлення громада визначає авансові платежі, які сплачуються щоквартально.
На що тобі слід звернути увагу
- До реєстрації підприємницької діяльності з’ясуй, які з твоїх доходів є комерційними, а які — ні. Чітко обґрунтований поділ може запобігти тому, щоб усі доходи підпадали під торговий податок.
- Перш ніж робити розрахунки, перевір муніципальну ставку своєї громади. Її затверджує та оприлюднює громада.
- Відклади можливу суму також у свої податкові резерви, навіть якщо зарахування згодом частково її компенсує. Громада вимагає свою суму незалежно від того, коли саме спрацює зменшення прибуткового податку.
- Своєчасно подай декларацію з торгового податку, якщо ти зобов’язаний її подати або податкова інспекція її вимагає, навіть у роки з невеликим прибутком.
Той, хто паралельно має комерційні доходи та доходи як вільний професіонал, повинен відображати цей поділ уже в поточному бухгалтерському обліку, а не лише під час подання податкової декларації. Згодом підтвердити розподіл буває складно.
Цей запис пояснює механізм і не замінює податкову консультацію. Питання неоподатковуваного мінімуму, зарахування та обов’язку подавати декларацію з’ясовуй у конкретній ситуації з податковим консультантом або податковою інспекцією.
Відкрите питання щодо цього?
Терміни пояснюють, що саме, але не завжди те, як це виглядатиме у твоєму конкретному випадку. Якщо хочеш дізнатися, що це означає саме для тебе, запитай нас — це не обов’язково має стати заявкою. Багато відповідей уже є в поширених запитаннях.