Діпфейк

Діпфейк — це створене або змонтоване за допомогою штучного інтелекту зображення, відео чи аудіозапис, на якому реальна людина показана в ситуації або змушена говорити те, чого ніколи не відбувалося. Найчастіше обличчя переносять на чуже тіло. Термін поєднує «deep learning» — метод машинного навчання — зі словом «fake», тобто підробка.

Два способи, у які це зачіпає виконавців

Перший спосіб відомий: обличчя людини без її відома монтують у сексуалізований матеріал. Для виконавиць і виконавців це означає, що під їхнім ім’ям можуть поширюватися підробки з матеріалами, які вони ніколи не знімали й не дозволяли публікувати, наприклад із діями, що зазначені в їхньому No-List.

Другий спосіб часто не помічають: справжні записи за участю виконавців використовують як тіло, на яке накладають обличчя іншої, непричетної людини. І в цьому разі твій матеріал використовують для того, на що ти не давав(-ла) згоди.

До цього додається третій, договірний рівень. За наявності достатньої кількості записів можна навчити цифрову копію, яка створюватиме нові сцени без того, щоб ти коли-небудь знову опинявся(-лася) перед камерою.

На що звертати увагу в договорі

Уважно прочитай положення про права на використання. Ризикованими є формулювання, які дозволяють редагування «в будь-якій технічній формі», використання «для всіх відомих і майбутніх способів» або прямо дозволяють навчання систем ШІ та створення синтетичного контенту. У професійних договорах це чітко врегульовано: такі права виключаються або оплачуються окремо. Якщо ти не впевнений(-а), запитай письмово й доможися внесення відповіді до договору. Побудову договору пояснює стаття Модельний договір, абзац за абзацом.

Правова ситуація в загальних рисах

Діпфейк посягає на право на власне зображення та загальне право особистості. З цього випливають цивільно-правові вимоги про припинення порушення, видалення матеріалу та, за певних обставин, відшкодування збитків. Поширення сексуалізованих підробок без згоди також може бути кримінальним правопорушенням. На європейському рівні для певного контенту, створеного ШІ, додатково діють обов’язки щодо маркування. Ця галузь права швидко розвивається, тому в конкретній ситуації варто звернутися за юридичною консультацією.

Якщо з’явилася підробка

• Збережи джерела із зазначенням адреси, дати та скриншота, перш ніж щось повідомляти.
• Повідом про контент платформу. Великі платформи забороняють у своїх правилах синтетичні інтимні зображення, створені без згоди.
• Подай запит на видалення через процедуру Takedown, а пошуковим системам — запит на виключення з результатів пошуку.
• Подай заяву в поліцію, особливо якщо підробка пов’язана з вимаганням.
• Повідом продакшн, якщо було використано справжній матеріал зі зйомок. Як правовласник він може додатково вжити заходів.

Розпізнати підробки вдається не завжди. Ознаками можуть бути неприродні переходи біля лінії росту волосся та підборіддя, мерехтливі контури, невідповідне освітлення або татуювання й родимки, які відсутні чи розташовані не на своєму місці. Однак для подання скарги тобі не потрібно доводити, що це підробка. Достатньо того, що ти не давав(-ла) згоди на публікацію.

Консультаційні центри допомоги постраждалим від цифрового насильства також підтримують у випадках діпфейків. Важливо: підробка — це не наслідок твоєї роботи, а посягання з боку третіх осіб.